Офіційний сайт міста Ізюм

127 переглядiв

img1026405fdd3e1d5a48f473fc2da8c6d6

При виконавчому комітеті Ізюмської міської ради створена міська робоча групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, згідно рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради №0277 від 22.03.2017р. “Про затвердження положення та нового складу міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення”. Основними завданнями міської робочої групи є:

– сприяння діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці, дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, забезпечення легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення;

– підготовка пропозицій стосовно визначення шляхів, механізмів та способів вирішення питань щодо легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення.

За 2018р. було проведено 9 засідань робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, на яких розглядалися такі питання:

Стан впровадження законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати найманим працівникам.

Верховна Рада України прийняла Закон України “Про державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017р. №2446-VІІІ, яким встановлено, що з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата – 3 723,00 гривень.

Законом України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визначено, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Згідно з Законом України “Про оплату праці” роботодавець не має права встановлювати розмір оплати за виконану місячну норму праці меншим за цей показник.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на усій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання.

Поряд із цим інформуємо, що Верховна Рада України прийняла закони, якими у 2018 році посилено фінансову відповідальність за виплату заробітної плати у “конвертах”, або не оформлення трудових відносин з найманими працівниками та недотримання мінімальних гарантій оплати праці. Зокрема, за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин – 111 690,00 грн., несвоєчасну виплату зарплати – 11 169,00 гривень.

Робочою групою проаналізований стан виплати заробітної плати серед суб’єктів господарювання, у яких заробітна плата працівникам виплачується нижче мінімального розміру.

За ІV квартал 2017 року серед юридичних осіб – 30 випадків, серед фізичних-осіб підприємців – 61 випадок.

За I квартал 2018 року серед юридичних осіб – 20 випадків, серед фізичних-осіб підприємців – 26 випадків.

За  ІІ квартал 2018 року серед юридичних осіб – 29 випадків, серед фізичних-осіб підприємців – 43 випадки.

За IІІ квартал 2018 року серед юридичних осіб – 27 випадків, серед фізичних-осіб підприємців – 52 випадок.

 На засідання робочої групи у 2018 році запрошувалися суб’єкти підприємницької діяльності для надання пояснень щодо виплати заробітної плати найманим працівникам нижче мінімального розміру.

 Згідно наданих пояснень юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців випадки виплати заробітної плати найманим працівникам нижче мінімального розміру, відбулися у зв’язку з оформленням найманих працівників на умовах неповного робочого дня (по договорам цивільно-правового характеру), зовнішнє сумісництво, погодинна оплата праці, звільнення та прийняття найманого працівника, лікарняні, сумісництво та погодинна оплата праці, тому виплата здійснювалася пропорційно відпрацьованому часу.

Легалізація зайнятості найманих працівників, згідно чинного законодавства

Керівники підприємств, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і норм законодавства щодо виплати заробітної плати.                                                                                             

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

З метою подолання неформальних трудових відносин під час проведення спостережень суб’єктів господарської діяльності проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота щодо переваг легальної зайнятості та вимог чинного законодавства стосовно укладення роботодавцями трудових відносин з найманими працівниками.                                                          

Значна частина роботодавців усвідомлює важливість легальної виплати заробітної плати і працює в законодавчому полі, але є випадки, коли роботодавці навмисно чи несвідомо  допускають порушення чинного законодавства. Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України винні в порушенні законодавства про працю юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу від 3723 грн. аж до 372300 грн., тобто до ста мінімальних зарплат.

З метою легалізації тіньової зайнятості населення в місті проводяться співбесіди з фізичними особами-підприємцями, з юридичними особами, з представниками аптечних закладів  щодо фактичної кількості найманих працівників, їх роботи на умовах неповного робочого дня та легалізації зайнятості. Проведено аналіз щодо фактичної кількості найманих працівників та їх роботи на умовах неповного робочого дня та виявлені  відхилення. Після проведеної інформаційно-роз’яснювальної роботи легалізовано 5 робочих місць.

 Моніторинги діяльності мешканців міста, які займаються наданням послуг, без реєстрації підприємницької діяльності.

Право на здійснення підприємницької діяльності є одним з конституційних прав громадянина. Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статус фізичної особи – підприємця – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Членами міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення проведені виїзні моніторинги діяльності мешканців міста, які займаються наданням послуг, без реєстрації підприємницької діяльності, а саме: надання перукарських послуг, ремонт і покраска автотранспортних засобів та пункти прийому металобрухту.

Членами мобільної групи була проведена інформаційно-роз’яснювальна серед вищезазначених осіб, які займаються наданням послуг про необхідність реєстрації підприємницької діяльності, а у разі використання найманої праці – порядку оформлення найманих працівників та оплати їхньої праці згідно чинного законодавства.

За результатами проведеної роботи фізична особа, яка займалась наданням послуг – ремонт і покраска автотранспортних засобів, оформила підприємницьку діяльність, згідно чинного законодавства.

 Ізюмським ВП ГУНП в Харківській області були перевірені пункти прийому металобрухту щодо їх законної діяльності. Дані об’єкти взяті на контроль.

Стан наповнення місцевого бюджету субєктами господарювання, які ведуть підприємницьку діяльність на території міста.

Як окрема економічна категорія, доходи місцевих бюджетів виражають сферу економічних відносин суспільства, яка пов’язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку.

Доходи місцевих бюджетів мають відповідну законодавчу базу — Конституція України, Бюджетний кодекс, Закони України “Про податкову систему України”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інші нормативні акти.

У Законі “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Проведено аналіз сплати податків до місцевого бюджету суб’єктами господарювання, банківськими установами міста, державними організаціями і установами міста, аптечними закладами, які ведуть господарську діяльність на території міста.

За результатами аналізу виявлено, що надходження податків до місцевого бюджету здійснюють ті суб’єкти господарювання, організації і установи міста, у яких є централізована бухгалтерія. З іншими суб’єктами господарювання, які ведуть підприємницьку діяльність на території міста, проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота щодо сплати податків до місцевого бюджету, які будуть спрямовуватись на соціально-економічний розвиток території.

Контроль додержання законодавства про працю.

Згідно рішення  44 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27 липня 2017р. № 1126 “Про внесення змін до рішення 32 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27.02.2017р. №0868 “Про затвердження структури виконавчих органів Ізюмської міської ради, загальної чисельності апарату Ізюмської міської ради та її виконавчих органів”, введено до управління економіки та інвестиції апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради посаду головного спеціаліста – інспектору з праці управління економіки та інвестиції апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

Основні завдання та обов’язки головного спеціаліста – інспектора праці управління економіки та інвестицій апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради:

– забезпечує у межах своїх повноважень захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

– здійснює контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

– здійснює контроль за дотриманням законодавства про зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування;

– складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення;

– видає в установленому порядку юридичним особам, та фізичним особам, які використовують найману працю, обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції виконавчого органу, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства;

– забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства, та запобігання можливим його порушенням;

– накладає у порядку, визначеному законодавством, штрафи за порушення законодавства, повноваження зі здійснення державного контролю за яким віднесені до повноважень виконавчого органу та інше.

З метою здійснення державного контролю головним спеціалістом – інспектором з праці управління економіки та інвестицій апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради за 2018р. зареєстровано  та проведено чотири інспекційні відвідування роботодавців.

Також відбулося 22 відвідування, на яких проведено  інформаційно-роз’яснювальну роботу серед суб’єктів підприємницької діяльності, за результатами якої було отримані пояснення.

На виконання п.33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2018 р. № 295, було здійснено інформування роботодавців та найманих працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

За результатами проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи можна зробити висновок, що роботодавці нашого міста зацікавлені в співпраці та дотриманні законодавства про працю, так як штрафні санкції за порушення якого коливаються  від 3723 грн. до 111690 грн.

Інспекційні відвідування проведені злагоджено з підприємцями, всі необхідні документи для аналізу стану дотримання законодавства про працю надавалися без перешкод, надавали пояснення та не перешкоджали у спілкуванні з працівниками. Отже, можна зробити висновок, що підприємці налаштовані на співробітництво та будуть дотримуватись законодавства про працю, щоб уникати відповідальності за його порушення.

В подальшому планується посилювати та удосконалювати роботу з питань державного контролю за додержанням законодавства про працю, шляхом проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи та інспекційних відвідувань / невиїзних інспектувань. 

 

Зміни в чинному законодавстві щодо порушення трудового законодавства, оплати праці та проведення перевірок.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про державний бюджет України на 2019 рік” мінімальна заробітна плата зросла і становить – 4173 грн, що потягло за собою збільшення розміру фінансових санкцій за недотримання законодавства про працю.

У разі порушень трудового законодавства юридичним та фізичним особам – підприємцям, які використовують найману працю, доведеться сплатити такі суми штрафу:

 

Причина штрафу

Розмір штрафу

Сума штрафу

1

– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

– виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

30 МЗП за кожного працівника

125 190,00 грн.

2

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць;

– виплата заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, не в повному обсязі.

3 МЗП

12 519,00 грн.

3

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

10 МЗП за кожного працівника

41 730,00 грн.

4

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

10 МЗП за кожного працівника

41 730,00 грн.

5

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю;

– створення перешкод у проведенні перевірки.

3 МЗП

12 519,00 грн.

6

– недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

– недопущення до проведення перевірки з питань оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

– недопущення до проведення перевірки з питань виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків;

– створення перешкод у проведенні перевірок з приводу вище перелічених питань в першому пункті цієї таблиці.

100 МЗП

417 300,00 грн.

7

– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбаченими вище.

1 МЗП

4 173,00 грн.

Мораторій на проведення перевірок.

З 01.01.2019 року втратив чинність Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».  Тобто мораторій на перевірки більше не діє.

Проте у ВР зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” щодо поновлення мораторію на проведення перевірок бізнесу контролюючими органами, доповнивши статтею 36 наступного змісту:

“Стаття 36. Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом 2019 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами здійснюються протягом 2019 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.”

До 31 грудня 2019 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі – Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.

Державна регуляторна служба зобов’язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється.

Суб’єкт господарювання перед проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю) ознайомлюється з погодженням Державної регуляторної служби на проведення такого заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) для проведення заходів державного нагляду (контролю), якщо їм не пред’явлено погодження, передбачене частиною п’ятою цієї статті.

 

Виконавчий комітет Ізюмської міської ради наголошує на тому, що державні соціальні гарантії (у тому числі мінімальна заробітна плата) обов’язкові на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Тому, свідоме заниження роботодавцями належного розміру заробітної плати або виплата її “у конверті” є грубим порушенням законодавства у сфері праці.

Звертаємо увагу на те, що керівники підприємств при нарахуванні заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і норм законодавства щодо виплати заробітної плати. Захист прав та гарантій найманих працівників гарантується державою та є обов’язком для роботодавців всіх форм власності і господарювання.

Просимо роботодавців врахувати зміни до чинного законодавства в частині оплати праці та оформлення трудових відносин з найманими працівниками та дотримуватися чинного законодавства.