Офіційний сайт міста Ізюм

1,010 переглядiв

Статут міста

УКРАЇНА
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
ІЗЮМСЬКА МІСЬКА РАДА
36 СЕСІЯ 5 СКЛИКАННЯ
РІШЕННЯ
від 28 травня 2008 року № 2255

       Про затвердження Статуту територіальної громади м. Ізюма Харківської області

     З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших можливостей у здійсненні місцевого самоврядування на території м. Ізюма, відповідно до ст. 19 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”,

       Ізюмська міська рада вирішила:

       1. Затвердити Статут територіальної громади м. Ізюма Харківської області (додається).
       2. Доручити виконавчому комітету Ізюмської міської ради провести державну реєстрацію Статуту територіальної громади м. Ізюма Харківської області в органах Міністерства юстиції України.
    3. Доручити виконавчому комітету Ізюмської міської ради вирішити питання щодо належного поліграфічного виконання Статуту з подальшим розповсюдженням в міських закладах освіти та культури.
       4. Доручити виконавчому комітету Ізюмської міської ради оголосити конкурс на написання слів та музики Гімну міста Ізюма.
       5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на Ізюмського міського голову Сепітого В.Г..

Секретар міської ради К.С. Ольшанський

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням 36 сесії Ізюмської
міської ради 5 скликання
від 28 травня 2008р. №2255

 

СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
міста ІЗЮМ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
м. ІЗЮМ
2008р.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

       Ізюм є складовою частиною регіону, який в історичній літературі отримав назву Слобідська Україна. Вигідне природно-географічне положення Ізюма зумовило те, що з найдавніших часів на території сучасного міста відбулися події, які зіграли важливу роль як в історії регіону, так і держави в цілому. В ХVІ столітті для контролю однієї з найголовніших доріг татарських нападів на місці Ізюма створюються сторожові дозори. Дещо пізніше, в 70-х роках ХVІІ століття, з’являється невелике укріплення – Ізюмський окоп. А в 1681 році під керівництвом козацького полковника Григорія Донця-Захаржевського була побудована велика фортеця – Ізюм. Вдалий рельєф місцевості – фортеця з трьох боків омивалася річкою Сіверський Донець, а з четвертої прикривалася горою Крем’янець послужив швидкому перетворенню Ізюма в центр краю. Датою офіційного заснування міста Ізюм вважається 1681 рік.

       Історія не раз випробовувала місто, однак воно жило завдяки мужності і стійкості його жителів.

       До наших днів в місті збереглися чудові пам’ятки архітектури та культури. Серед них можна виділити Преображенський собор, найдавнішу кам’яну споруду регіону, збудовану у 1684 році у стилі українського бароко, Миколаївську церкву (1809-1821 р.р.), Вознесенську церкву (1819-1826 р.р.).

       В архітектурному середовищі забудови міського центру Ізюма панівним стилем став класицизм. Зберігся ряд будівель, що представляють архітектурну та історичну цінність. Неповторні місця Ізюмщини протягом поколінь служили благодатним матеріалом для художників, письменників, поетів.

     Ізюмщина – батьківщина всесвітньо відомого українського художника С.І.Васильківського, народного художника України В.І.Забашти, поетів батька і сина Олександрових, письменниці Н.С.Кохановської, романіста-історика Г.П.Данилевського, професора та заслуженого працівника культури України Д.Я.Шлопака.

ПРЕАМБУЛА

       Місцеве самоврядування в місті Ізюм існує як визнане державою та гарантоване Конституцією України право територіальної громади міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах, визначених Конституцією України та Законами України.

       Ізюмська міська Рада V скликання, в особі її депутатів, відповідно до Конституції України, Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні”, представляючи інтереси жителів міста Ізюм, враховуючи історичні, культурні та соціально-економічні особливості міста, усвідомлюючи свою відповідальність за його соціально-економічний і культурний розвиток, прагнучи до створення гідних умов життя людини, ухвалює Статут територіальної громади міста Ізюм (далі – Статут), що юридично оформляє об’єднання жителів міста у територіальну громаду, визначає правовий статус територіальної громади, її компетенцію, основи і форми організації та діяльності, взаємодію з іншими суб’єктами суспільних відносин.

       Цей Статут визначає форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою міста Ізюм, гарантує всім членам територіальної громади міста право участі у місцевому самоврядуванні, встановлює регламентні правила і процедури реалізації цього права.

РОЗДІЛ І.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

       ГЛАВА 1.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА

       Стаття 1.

    Ізюм – місто обласного значення, центр району, розташоване в південно-східній частині Харківської області на кордоні з Донецькою областю, в зоні переходу Середньоруської височини в Донецький кряж. Через місто проходять дороги міжнародного сполучення: автомобільна дорога Київ-Харків-Донбас та залізнична магістраль Москва-Північний Кавказ.

       Відстань до м. Харкова:

       – по шосейних дорогах – 127 км.;

       – по залізниці – 139 км.

       Гідрографічна сітка м. Ізюм представлена річками Сіверський Донець, Сухий Ізюмець, Мокрий Ізюмець. Загальна площа водного фонду становить 140 га.

       Площа лісового фонду становить 439 га. Ліси хвойні та змішані.

       На території міста знаходяться родовища корисних копалин: фосфоритів, вапняку, будівельних пісків, вохристих глин, цегляної сировини.

       На сьогоднішній день (грудень 2007 року) територія м. Ізюм займає площу 4560 га. з населенням понад 54,3 тисяч чоловік.

       З метою раціональної організації міського управління територія міста поділяється на міські квартали. На території кожного кварталу з дозволу міської ради можуть функціонувати відповідні органи самоорганізації населення.

       Стаття 2.

       2.1.Територіальна громада міста (далі – територіальна громада) складається з громадян, об’єднаних постійним проживанням у межах міста.

       2.2.Члени територіальної громади міста реалізують свої права на участь у місцевому самоврядуванні у формах та в межах, передбачених Конституцією України, Законами України, цим Статутом.

       2.3.Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності.

       2.4.Територіальна громада може об’єднуватись з іншими поселеннями в Україні в асоціації, вступати до асоціацій та інших форм добровільних об’єднань, зберігаючи при цьому статус самоврядної територіальної одиниці, про що приймається відповідне рішення міської ради.

     2.5.Територіальна громада м. Ізюм на добровільних та договірних засадах підтримує відносини з містами України, містами-побратимами зарубіжних країн і може входити до міжнародних муніципальних асоціацій (союзів, фондів тощо) в порядку, передбаченому Законом.

   

      ГЛАВА 1.2.

АТРИБУТИ ТА ОСНОВНІ ОЗНАКИ МІСТА

       Стаття 3.

       Офіційним міським святом є День міста, який відзначається щорічно другої суботи червня.

       Стаття 4.

       Територіальна громада міста має свою символіку – герб, прапор, гімн, положення, опис та порядок використання яких затверджуються рішенням міської ради.

       ГЛАВА 1.3.

ПРАВОВА ОСНОВА СТАТУТУ МІСТА

       Стаття 5.

       5.1.Статут територіальної громади приймається та затверджується рішенням Ізюмської міської ради.

       5.2.Статут підлягає реєстрації в установленому порядку і набуває чинності з моменту реєстрації.

       5.3.Статут Ізюма має найвищу юридичну силу по відношенню до актів, які приймаються в системі місцевого самоврядування міста, за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.

       5.4. Дія Статуту поширюється на всю територію міста, а також на території, які знаходяться за його межами, але у відповідності із Законом відчужені для потреб міста.

       5.5. Зміни та доповнення до Статуту приймаються та затверджуються рішенням Ізюмської міської ради.

     

       ГЛАВА 1.4.

МАТЕРІАЛЬНА ТА ФІНАНСОВА ОСНОВИ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

       Стаття 6.

       6.1.Матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування в місті є рухоме і нерухоме майно, доходи бюджету міста, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) кошти, кошти міської ради та виконавчого комітету, фінансово-кредитні ресурси, страхові ресурси, плата за землю, за користування природними ресурсами від природокористувачів, розмір якої встановлюється міською радою в межах, які визначені законодавством; кошти підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності міста. Перелік об’єктів комунальної власності визначається рішенням міської ради на підставі Закону. Зміни до переліку об’єктів комунальної власності вносяться відповідно до рішень міської ради, прийнятих на підставі Закону.

       Матеріальні та фінансові ресурси, що перебувають у комунальній власності міста, є надбанням міської громади і їх недоторканість захищається законодавством.

     6.2.Управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, здійснюють виконавчі органи міської ради у межах, визначених міською радою у відповідному рішенні.

     6.3.Доцільність, порядок та умови відчуження та надбання об’єктів комунальної власності територіальної громади міста визначаються рішенням міської ради.

     6.4.Міська рада протягом року інформує територіальну громаду через місцеві засоби інформації про стан комунальної власності міста, про майнові операції з об’єктами комунальної власності та про виконання бюджету відповідних періодів.

   

      ГЛАВА 1.5.

ВІДНОСИНИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ

       Стаття 7.

     7.1.Відносини міської ради, її виконавчих органів з підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на території міста, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги, на дотриманні законодавства і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій . Метою таких відносин є забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста.

       7.2.У стосунках з підприємствами та організаціями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, міська рада та її виконавчі органи здійснюють такі функції:

       – приймають рішення про їх створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання; призначають та звільняють з посади їх керівників;
       – визначають мету, функції, організаційні форми і порядок їх діяльності, затверджують статути;
       – встановлюють розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету;
       – встановлюють в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг;
       – контролюють ефективність і законність використання майна в порядку, який визначено чинним законодавством;
       – інші функції, що передбачені чинним законодавством.

       Відносини міської ради та її виконавчих органів з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності територіальної громади, будуються на договірній та податковій основі. Ці підприємства підконтрольні міській раді та її виконавчим органам, які у межах власних повноважень, наданих законом, а також з питань здійснення делегованих їм повноважень можуть приймати наступні рішення щодо:

     – надання фінансової допомоги, а також пільг на податки, які надходять до міського бюджету, для підприємств, установ і організацій, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку міста;
       – залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста;
       – залучення підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності міської громади, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв’язку;
       – інших питань, що передбачені чинним законодавством.

       Стаття 8.

     За пропозицією міського голови, виконавчого комітету, постійних депутатських комісій міська рада приймає відповідне рішення та вносить пропозиції про передачу або прийняття у комунальну власність територіальної громади міста підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб міста.

 

РОЗДІЛ II.

ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ

       ГЛАВА 2.1.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ і ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ

       Стаття 9 .

Система місцевого самоврядування в місті Ізюм визначається Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також цим Статутом. Вона включає:

– міську громаду – первинний суб’єкт місцевого самоврядування, яка може безпосередньо вирішувати будь-яке питання, що віднесене Конституцією та законами України до місцевого відання;
– міську раду – представницький орган місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду міста;
– міського голову;
– виконавчі органи міської ради (виконавчий комітет, управління, відділи, служби тощо);
– органи самоорганізації населення.

Стаття 10.

Міська рада інформує жителів міста через засоби масової інформації про систему місцевого самоврядування, яка діє в місті, не рідше одного разу на рік та не пізніше, як через місяць після змін у ній, які може внести міська рада.

Стаття 11.

Розмежування повноважень між елементами місцевого самоврядування здійснюється згідно із Законом, цим Статутом та рішеннями сесії міської ради.

Стаття 12.

Міська рада, міський голова, виконавчі органи міської ради обираються, утворюються та діють згідно з Конституцією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом. Вони здійснюють свою діяльність, пов’язану з реалізацією функцій місцевого самоврядування за дорученням територіальної громади, від її імені та в її інтересах.

ФОРМИ УЧАСТІ ГРОМАДЯН У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 13.

Жителі міста Ізюм, члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні безпосередньо або через міську раду та органи самоорганізації населення.

Стаття 14.

Право членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано в таких формах:

– місцевий референдум;
– вибори депутатів міської ради та міського голови;
– загальні збори громадян за місцем проживання;
– місцеві ініціативи;
– громадські слухання;
– участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування;
– через взаємодію органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян;
– інші форми, що не заборонені законом.

ГЛАВА 2.3.

МІСЦЕВИЙ РЕФЕРЕНДУМ

Стаття 15.

Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого волевиявлення жителями міста, які згідно із Законом мають право участі у місцевому референдумі.

Місцевий референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення міською громадою важливих питань, що віднесені до відання місцевого самоврядування. На міський референдум не можуть бути винесені питання, які віднесені законом до відання органів державної влади, а також питання затвердження міського бюджету та встановлення місцевих податків.

Питання, які не віднесені чинним законодавством до відання місцевого самоврядування, але мають важливе значення для міської громади, соціально-економічного та культурного розвитку міста, можуть бути винесені на міський консультативний референдум, наслідки якого не мають обов’язкового характеру.

Стаття 16.

Рішення про проведення місцевого референдуму приймає міська рада на вимогу депутатів міської ради. Місцевий референдум за місцевою ініціативою проводиться на вимогу не менш як 10% жителів міста, які постійно проживають на даній території і мають право голосу.

Стаття 17.

Порядок підготовки та проведення місцевого референдуму визначається Законом.

Стаття 18.

Рішення місцевого референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини жителів міста, які взяли участь у голосуванні.

Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на території міста.

Рішення місцевого референдуму не потребує затвердження будь-яким органом чи посадовою особою міського самоврядування або державної влади.

Рішення місцевого референдуму та результати голосування публікуються комісією з проведення місцевого референдуму протягом десяти днів після його проведення і набуває чинності з моменту опублікування.

Про результати голосування по консультативному міському референдуму міський голова у десятиденний термін інформує органи і посадових осіб, до відання яких віднесені питання, що були предметом консультативного референдуму.

ГЛАВА 2.4.

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

Стаття 19.

Компетенція та порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання встановлюються Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та положенням, яке затверджується рішенням сесії міської ради.

Стаття 20.

Загальні збори громадян як форма їх безпосередньої участі у вирішенні питань міського значення скликаються за місцем проживання громадян (мікрорайонну, вулиці, кварталу, будинку або іншого територіального утворення) для обговорення або вирішення питань міського життя з метою :

– обговорення питань загальноміського значення;
– обговорення питань, що віднесенні до відання загальноміських органів
міського самоврядування, які мають важливе значення для відповідних жителів, та подання пропозицій з цих питань;
– створення органів самоорганізації населення;
– заслуховування повідомлень та звітів про роботу органів і посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення;
– прийняття рішення про участь на громадських засадах жителів міста в роботах благоустрою, сприяння охороні громадського порядку, збереженню житлового фонду, пам’ятників історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним членам громади;
– прийняття рішень про самооподаткування для створення цільових позабюджетних фондів, або фінансування діяльності органів територіального громадського самоврядування, про внески та добровільні пожертви на громадські потреби учасників внутрішньоміської громади;
– вирішення інших питань місцевого значення відповідно до чинного законодавства.

Стаття 21.

У роботі загальних зборів громадян за місцем проживання (далі-загальні збори) можуть брати участь громадяни – члени територіальної громади, які досягли на момент проведення зборів вісімнадцять років, депутати рад, обрані від відповідних територій, представники державних органів і органів місцевого самоврядування.

Збори скликають в міру необхідності і є правомочними при наявності на них не менше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів представників громадян (зборів уповноважених) – не менш як двох третин представників відповідних територіальних утворень.

Збори скликаються міським головою, виконавчим комітетом міської ради, органами територіальної самоорганізації громадян, громадськими організаціями та ініціативними групами за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні.

Уповноважені для участі у зборах уповноважених обираються зборами відповідних територіальних зборах або визначаються органами територіальної самоорганізації громадян і допускаються для участі у зборах уповноважених в разі документального підтвердження їх повноважень.

У разі, коли збори скликаються органами територіальної самоорганізації громадян, громадськими організаціями та ініціативними групами, вони повідомляють про це виконавчий комітет міської ради.

Рішення про скликання зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше, як за десять днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення зборів, питань, які передбачається внести на їх обговорення. У невідкладних випадках населенню повідомляється про скликання зборів у день їх проведення.

Стаття 22.

На загальних зборах громадян головує міський голова або керівник відповідного органу самоорганізації населення, чи особа, що призначена міським головою.

Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар.

Міський голова, міська рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян, надають їх учасникам приміщення, матеріально-технічні засоби, інформаційні та довідкові матеріали.

Стаття 23.

Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів, до протоколу зборів додаються матеріали реєстрації їх учасників та протоколи лічильної комісії.

Стаття 24.

З розглянутих питань збори приймають рішення. Рішення зборів приймається більшістю голосів громадян, які присутні на зборах, відкритим або таємним голосуванням. Рішення зборів підписується головою і секретарем зборів.

Рішення загальних зборів, прийняті в межах чинного законодавства, є обов’язковими для виконання всіма членами територіальної громади, органами територіальної самоорганізації громадян, повинні враховуватися органами міського самоврядування в їх діяльності.

ГЛАВА 2.5.

МІСЦЕВІ ІНІЦІАТИВИ

Стаття 25.

Члени територіальної громади мають право ініціювати для розгляду міській раді будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування Законом у порядку, встановленому цим Статутом (місцева ініціатива).

Місцева ініціатива – це викладена в письмовій формі пропозиція про необхідність розгляду питання й ухвалення рішення або внесення у відповідну раду проекту нормативно-правового акта з питань, віднесених до її компетенції.

Стаття 26.

Право на участь в ініціюванні та внесенні питань на розгляд міської ради мають члени територіальної громади міста Ізюм, які досягли 18 років і мають право голосу.

Стаття 27.

Для ініціювання розгляду у міській раді питань члени територіальної громади створюють ініціативну групу у складі 15 жителів міста (не менше), про те складають заяву, підписану всіма членами ініціативної групи. Ця заява реєструється в Книзі реєстрації місцевих ініціатив, зборів та громадських слухань. В заяві необхідно вказати:

– прізвище, ім’я та по батькові всіх членів ініціативної групи;
– мета створення ініціативної групи;
– територія, від якої ініціюється розгляд питань у міській раді;
– місце та час проведення зборів громадян за місцем проживання для ініціювання розгляду питань у міській раді.

Стаття 28.

Після реєстрації заяви ініціативна група проводить збори громадян за місцем проживання з питань місцевої ініціативи за участю депутатів міської ради. На зборах визначаються конкретні питання місцевої ініціативи для внесення на розгляд ради.

На зборах обов’язкова присутність не менше 50 громадян, членів територіальної громади міста (без врахування депутатів міської ради).

Міська рада сприяє ініціативній групі у проведенні зборів громадян.

Стаття 29.

Збори громадян за місцем проживання з питань місцевої ініціативи приймають відповідне рішення більшості громадян, присутніх на зборах, відкритим або таємним голосуванням, що вирішується зборами. Рішення зборів підписується головою та секретарем зборів.

Стаття 30.

За результатами зборів складається протокол, який у одному примірнику подається ініціативною групою до міської ради. У протоколі має бути зазначена кількість присутніх громадян, прізвища, ім’я та по батькові присутніх депутатів міської ради, питання місцевої ініціативи, які пропонуються зборами громадян на розгляд міської ради. До протоколу додається список громадян, які були присутніми на зборах, із зазначенням їх місця проживання та віку. Протокол підписується головою та секретарем зборів, присутніми на зборах депутатами міської ради.

Стаття 31.

У строк, не пізніше ніж через 10 робочих днів після подання до міської ради протоколу зборів громадян, протокол розглядається постійною депутатською профільною комісією міської ради після, чого готується питання місцевої ініціативи для розгляду на сесії міської ради.

Стаття 32.

Міська рада на своїй сесії (обов’язково на відкритому засіданні), розглядає місцеву ініціативу за участю членів ініціативної групи та приймає відповідне рішення.

Стаття 33.

Рішення, прийняті міською радою з питань місцевої ініціативи, обов’язково оприлюднюються в місцевих ЗМІ у термін не пізніше ніж через 10 днів після його прийняття. Копія рішення надається ініціативній групі з питань місцевої ініціативи.

Стаття 34.

Рішення з питань місцевої ініціативи набувають чинності після їх оприлюднення.

Стаття 35.

Повторний розгляд питань місцевої ініціативи на сесії міської ради проводиться не раніше, ніж через рік після прийняття попереднього рішення з цього питання або письмового оскарження в суд згідно законодавства.

ГЛАВА 2.6.

ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ

Стаття 36.

Громадські слухання – зустріч членів територіальної громади, депутатів міської ради, міського голови, інших посадових осіб міської ради, її виконавчих органів та органів самоорганізації населення з метою вивчення громадської думки стосовно питань, які виносяться на обговорення.

Стаття 37.

Під час громадських слухань члени територіальної громади заслуховують депутатів і посадових осіб, порушують питання та вносять пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Стаття 38.

Умови, порядок та процедура ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань у м. Ізюм визначається “Положенням про порядок підготовки та проведення громадських слухань у м. Ізюмі”, яке затверджується рішенням сесії міської ради.

Стаття 39.

Дата проведення громадських слухань доводиться до відома громадян не пізніше, ніж за 5 днів до їх проведення через міські ЗМІ та через квартальні, вуличні та будинкові комітети.

Стаття 40.

Графік проведення зустрічей з депутатами міської ради складається апаратом міської ради.

Стаття 41.

Під час зустрічей з депутатами міської ради можлива участь посадових осіб виконавчих органів міської ради.

Стаття 42.

Не рідше одного разу на рік проводиться зустріч міського голови з громадянами, де він звітує про свою роботу.

ГЛАВА 2.7.

УЧАСТЬ В РОБОТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА РОБОТА НА ВИБОРНИХ ПОСАДАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 43.

Жителі міста мають право бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради.

Стаття 44.

Жителі міста мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, пов’язаних з їх конституційними правами, забезпечення яких віднесено до компетенції місцевого самоврядування.

Стаття 45.

Жителі міста мають право брати участь у засіданні постійних депутатських комісій міської ради.

ГЛАВА 2.8.

ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ГРОМОДЯНАМИ ТА ОБ’ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН

Стаття 46.

Об’єднання громадян на території міста Ізюм діють на підставі чинного законодавства України.

Стаття 47.

Для проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо) об’єднання громадян повідомляє про це у письмовій формі виконавчий комітет. У повідомленні за підписом керівника організації або осередку необхідно вказати мету, місце та час проведення заходу, передбачувану кількість громадян, які братимуть участь у заході.

Громадський порядок під час проведення заходів забезпечує керівництво об’єднання громадян або його осередку та Ізюмський міськрайонний відділ ГУ МВС України в Харківській області.

Стаття 48.

Для отримання від органів місцевого самоврядування інформації, необхідної для реалізації мети та завдань, об’єднання громадян або його осередок подають письмову заяву за підписом керівника на ім’я міського голови. У заяві необхідно вказати мету надання та об’єм необхідної інформації. Вона надається об’єднанню громадян за підписом міського голови у термін не пізніше місяця з дня подання заяви.

Стаття 49.

Причиною відмови у наданні необхідної інформації можуть бути:

– інформація, яка містить державну таємницю;
– інформація, яка не є необхідною для реалізації мети та завдань об’єднання громадян;
– конфіденційна інформація, яка може стосуватись особистого життя громадян, їх здоров’я і таке інше.

Стаття 50.

Пропозиції до органів місцевого самоврядування подаються громадянами, загальними зборами об’єднань громадян або їх осередків у місті на ім’я посадових осіб місцевого самоврядування у письмовій формі за підписом керівника організації. Орган місцевого самоврядування розглядає ці пропозиції та надає обґрунтовану відповідь не пізніше, ніж через місяць після їх надходження.

ГЛАВА 2.9.

ІНШІ ФОРМИ УЧАСТІ ГРОМАДЯН, ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА В ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 51.

Жителі міста мають право пропонувати органам місцевого самоврядування нові форми участі в здійсненні місцевого самоврядування, якщо вони не суперечать чинному законодавству України. Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню та розвитку нових форм участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування.

ГЛАВА 2.10.

ВІДЗНАКИ МІСЦЕВОГО РІВНЯ

Стаття 52.

За заслуги в соціальному, економічному і культурному розвитку міста Ізюм, великий особистий внесок і високу професійну майстерність, що сприяє розвитку території, плідну добродійну діяльність, за виявлений у мирний час героїзм і мужність:

– Міська рада має право присвоювати звання “Почесний громадянин міста Ізюм”;
– міський голова має право відзначити громадян міста та колективи підприємств, організацій та установ Почесною грамотою, Подякою міського голови , цінним подарунком.

Стаття 53.

Порядок подання матеріалів для розгляду на представлення до відзнак місцевого рівня визначається положеннями, які затверджуються рішеннями сесії міської ради.

Стаття 54.

Ініціатива щодо запровадження нових відзнак міського голови та міської ради розглядається виключно на сесіях міської ради.

РОЗДІЛ ІІІ.

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ В МІСТІ

ГЛАВА 3.1.

СИСТЕМА ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 55.

Органи самоорганізації населення – це органи, створені за ініціативою жителів міста з дозволу міської ради для вирішення окремих питань місцевого значення.

Стаття 56.

Систему органів самоорганізації населення в місті складають будинкові, вуличні та квартальні комітети.

Стаття 57.

Строк повноважень органів самоорганізації населення визначається згідно положення.

Стаття 58.

Міська рада наділяє органи самоорганізації населення власною компетенцією, фінансами та майном згідно законодавства.

ГЛАВА 3.2.

ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 59.

Порядок формування органів самоорганізації населення визначається положенням та чинним законодавством . Положення затверджується рішенням сесії міської ради.

РОЗДІЛ IV.

ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ГЛАВА 4.1.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ і ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

Стаття 60.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, які підзвітні, підконтрольні та відповідальні перед територіальною громадою, два рази на рік інформують населення міста про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, з інших питань місцевого значення. Про виконання місцевого бюджету інформація подається щоквартально.

Стаття 61.

Посадові особи місцевого самоврядування проводять прийом жителів міста з особистих питань. Перелік осіб та графіки прийому громадян, узгоджені з міським головою, оприлюднюються міськими ЗМІ не рідше одного разу на рік.

Стаття 62.

Реалізація права територіальної громади на дострокове припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування відбувається у відповідності із чинним законодавством.