І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою та є обов’язковим для використання розробниками документації із землеустрою.
2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у таких значеннях:
Геодезична інформація – інформація про пункти Державної геодезичної мережі (далі – ДГМ), яка включає опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами;
Геодезична площа геопросторового об’єкта – площа геопросторового об’єкта, визначена за координатами поворотних точок меж та віднесена на поверхню референц-еліпсоїда;
Місцеві системи координат (далі – МСК) – системи координат, однозначно зв’язані з Державною геодезичною референцною системою координат УСК-2000 та встановлені на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;
Паспорт місцевої системи координат – сукупність технічних характеристик місцевої системи координат;
Площа геопросторового об’єкта – офіційна площа об’єкта, встановлена в документації із землеустрою;
ITRS (International Terrestrial Reference System) – Міжнародна земна референцна система, реалізована Секцією координатної основи Центрального бюро Міжнародної служби обертання Землі;
ITRF2000 (International Terrestrial Reference Frame 2000) – Міжнародна земна референцна система на епоху 2000 року;
ETRS89 (European Terrestrial Reference System 1989) – Європейська земна референцна система 1989 року;
WGS-84 (World Geodetic System 1984) – Світова геодезична система координат 1984 року;
RTK (Real Time Kinematic) – режим спостережень глобальної навігаційної супутникової системи (далі – ГНСС), який дає змогу визначати місцеположення пунктів точок у реальному часі.
3. Використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 проводиться з дотриманням таких принципів:
- використання міжнародного досвіду впровадження геодезичних референцних систем координат;
- застосування строгих математичних методів забезпечення координатних операцій перетворення та трансформування координат від малоточних систем координат до високоточних;
- врахування адміністративно-територіального устрою України;
- використання існуючої нормативно-технічної та програмно-методичної інфраструктури ведення Державного земельного кадастру.
ІІ. Системи координат, які застосовуються при здійсненні робіт із землеустрою
1. Координатною основою при здійсненні робіт із землеустрою є Державна геодезична референцна система координат УСК-2000 (далі – система координат УСК-2000).
Система координат УСК-2000 встановлюється за умови паралельності її осей просторовим осям системи ITRS. За поверхню відліку в системі координат УСК-2000 приймається референц-еліпсоїд Красовського.
Система координат УСК-2000 має однозначний геодезичний зв’язок із системою ITRS/ITRF2000.
Нормальні висоти геодезичних пунктів визначаються в Балтійській системі висот 1977 року, вихідним початком якої є нуль Кронштадтського футштока.
Система координат УСК-2000 на місцевості закріплена пунктами ДГМ.
2. мГеодезичною основою при здійсненні робіт із землеустрою є:
пункти ДГМ 1-3 класів;
пункти геодезичних мереж згущення (далі – ГМЗ) 4 класу, 1 та 2 розрядів;
пункти знімальної геодезичної мережі.
3. Координати пунктів ДГМ, ГМЗ та поворотних точок меж геопросторових об’єктів визначаються:
геодезичними (еліпсоїдальними) координатами – широта (В), довгота (L), висота (Н);
прямокутними координатами (x, y) в проекції Гаусса – Крюгера в системі координат УСК-2000 або місцевих системах координат, що однозначно зв’язані із системою координат УСК-2000.
ІІІ. Використання системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою
