
🕯 Хвилина мовчання за Героєм
Сьогодні вшановуємо ПЕРЕСУНЬКА Артема Сергійовича
📅 10.12.1984 — 16.04.2022
Артем народився та проживав у місті Ізюм. Навчався у 5-й школі, згодом у ПТУ-61. Любив спорт, особливо футбол. У 2006 році одружився, разом із дружиною виховував двох дітей — Валерію та Івана. Вже після його загибелі народилася третя дитина — донечка Аріна.
Він був душею компанії, надійним другом, люблячим чоловіком і турботливим батьком. Його добре серце та прагнення допомагати іншим привели його до волонтерської діяльності — Артем долучився до благодійної організації «Архангели миру».
У березні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення, Артем евакуював свою родину до безпечних регіонів, але сам залишився, аби допомагати іншим. Разом із побратимами рятував мешканців Ізюма, виводячи їх з окупованого міста через село Співаківка. Багатьом саме завдяки йому вдалося вижити.
🕯 16 квітня 2022 року, під час чергової евакуації мирних жителів, ворог відкрив вогонь по колоні автомобілів. Артем ціною власного життя закрив собою пасажирку, отримавши смертельні поранення.
Тіло Героя друзі-волонтери поховали у селі Співаківка, а після деокупації — перепоховали в рідному Ізюмі.
“Артем був добрим, відважним, чуйним. Любив життя. Завжди допомагав іншим. Турбувався про свою сім’ю.”
Вічна пам’ять і слава Герою!
Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях і в нашій вільній Україні. 💛💙
За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»