Сьогодні вшановуємо ЛОБОДУ Олександра Вікторовича
📅 08.02.1982 – 04.11.2024
Олександр народився у місті Ізюм, Харківської області. З дитинства вирізнявся силою духу, працьовитістю та турботою про родину. Він був добрим другом і вірним товаришем, якого поважали і цінували за відданість справі та справедливість.
У 2014 році з початком війни на сході України Олександр став на захист Батьківщини, долучившись до лав Збройних Сил України. Брав участь в АТО/ООС, де отримав важке поранення. Але навіть важке поранення та випробування не зламали його незламного духу.
Він пережив страшні роки окупації рідного Ізюма – двічі опинявся «на підвалах», де зазнав нелюдських катувань та принижень. Витримав і вистояв. Хоч і був звільнений від мобілізації через поранення, його серце знову кликало до боротьби.
У серпні 2024 року Олександр знову долучився до Сил оборони України, ставши прикладом справжньої мужності та патріотизму. Своєю самовідданою працею він надихав побратимів і був для всіх опорою.
4 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на передньому краї у Запорізькій області Олександр загинув смертю Героя, віддавши найдорожче – своє життя – за свободу та незалежність України.
Його поховали 9 листопада 2024 року у Харкові на Алеї Слави.
Він назавжди залишиться у наших серцях мужнім Захисником, гідним сином української землі.
Вічна слава Захиснику України!
Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті та в наших серцях…
За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»
