Хвилина мовчання за Героєм

Сьогодні вшановуємо БУКА Юрія
📅 25.07.1996 — 07.03.2022

Навчався у загальноосвітній школі №5, а згодом здобував професію автомеханіка-токаря в ліцеї №24. Вже з юних років він мав чітке уявлення про працю, обов’язок та відповідальність.

▪️Після навчання був призваний до лав Національної гвардії України, проходив службу в місті Києві. Відслуживши гідно, повернувся додому й почав працювати монтажником-зварювальником на Ізюмському приладобудівному заводі. Колеги поважали Юру за професіоналізм, добру вдачу й щирість — він був душею колективу, завжди готовий прийти на допомогу, пожартувати, підтримати.

➡️Юрій був відкритим, життєрадісним хлопцем. Захоплювався футболом, грав за заводську команду. Мав багато друзів, серед яких — близький товариш Данило Безкровний. Разом вони зустріли буремні дні лютого 2022 року. На початку повномасштабного вторгнення Росії Юрій не залишився осторонь — разом із Данилом вступив до лав Територіальної оборони м. Ізюм, до відділення гранатометників.

7 березня 2022 року їхнє відділення прийняло бій з ворожою колоною техніки. Саме Юрій першим вразив ворожий танк. Але вже того ж дня воїни вступили в останній, нерівний бій…
Юрій Бук загинув героєм, захищаючи рідну землю, своє місто, своїх побратимів.

Він назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав, любив і поважав — як мужній воїн, вірний друг і світла людина.

За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»