ШАПОВАЛ Віталій Іванович «РАПІРА»
24.10.1991 – 19.11.2024

Капітан, командир 1-ї стрілецької роти 122-го Ізюмського окремого батальйону 113-ї окремої бригади територіальної оборони.

Віталій народився в селі Бугаївка Ізюмського району. У рідному селі жив, працював у СК «Восток», створив родину та разом із дружиною виховував донечку. Його знали як спокійну, добру, відповідальну та щиру людину, яка завжди була готова підтримати близьких. Для рідних він був люблячим сином, чоловіком і батьком, а для побратимів — надійним товаришем і справжнім командиром.

Повномасштабне вторгнення зустрів у складі 122-го Ізюмського окремого батальйону. Брав участь у звільненні Ізюмщини, воював на Бахмутському напрямку в районах Дружби, Озарянівки та Червоної Гори. Виконував бойові завдання на державному кордоні Харківщини — в Удах, Козачій Лопані, Гранівці, пройшов запеклі бої за Стрілече та Глибоке. Із вересня 2024 року боронив Україну на Вугледарському напрямку в районах Золотої Ниви та Ясної Поляни.

Побратими пам’ятають «Рапіру» як мужнього офіцера, який ніколи не ховався за спинами своїх бійців і завжди був поруч із ними, навіть тоді, коли мав можливість відійти від фронту. Він став прикладом стійкості, рішучості та безмежної відданості військовому обов’язку.

19 листопада 2024 року Віталій Шаповал загинув у ближньому бою між селами Шахтарське та Велика Новосілка внаслідок численних кульових поранень.

Похований у рідному селі Бугаївка. Без батька залишилася донечка, без чоловіка — дружина, без сина — батьки.

Світла пам’ять і вічна слава Захиснику України!