ЯРОВИЙ Володимир Олександрович «ІНЖЕНЕР»
27.12.1988 – 06.07.2024

Старший солдат, оператор БПЛА 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

Народився у місті Ізюм Харківської області. Навчався в Ізюмській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №5, згодом — в Ізюмському аграрному ліцеї, де здобув фах оператора комп’ютерного набору.

Володимир був активним, добрим і щирим юнаком. Захоплювався спортом, особливо бігом, брав участь у багатьох марафонах. Його знали як працьовиту, відповідальну та надійну людину.

Понад десять років працював на металобазі, де пройшов шлях від простого робітника до керівної посади.

У 2012–2013 роках проходив строкову військову службу. З 31 березня 2014 року по 15 березня 2015 року за мобілізацією захищав Україну в зоні АТО.

У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, без вагань став на захист Батьківщини. Служив у складі 92-ї окремої штурмової бригади на посаді оператора БПЛА. Під час служби був поранений, однак після лікування та шпиталю повернувся до своїх побратимів і продовжив виконувати бойові завдання.

6 липня 2024 року поблизу села Малі Проходи Харківської області автомобіль, у якому разом із побратимами перебував Володимир Яровий, підірвався. Внаслідок цього Герой загинув.

За мужність, відвагу та самовіддане служіння Україні старший солдат Володимир Яровий нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудним знаком «Золотий Хрест», медаллю Івана Сірка, відзнакою Міністра оборони України «За поранення» та медаллю «Ветеран війни».

19 липня 2024 року Володимира Ярового поховали з військовими почестями у місті Ізюм на Алеї Пам’яті по вулиці Василя Стуса.

Для рідних, друзів і побратимів він назавжди залишиться прикладом мужності, сили духу та відданості Україні. Світла пам’ять і вічна слава Захиснику України.