КВІТКО Ігор Вікторович «ІЗЮМ»
02.03.1963 – 01.02.2023

Старший лейтенант, командир кулеметного взводу 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

Ігор Вікторович народився 2 березня 1963 року в місті Харцизьк Донецької області. Здобув вищу освіту в Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю інженер-системотехнік (АСУ). Навчався на військовій кафедрі цього ж інституту. Під час навчання, в 1986 році, одружився.

Проходив службу у складі радянської армії (війська, що базувалися в Монголії). Закінчивши інститут, отримав розподіл на Сахалін, куди переїхав з сім’єю в 1998 році.  Через три роки — після закінчення обов’язкового терміну роботи за розподілом — сім’я повернулася на батьківщину – в Україну, в рідне місто Ігоря — Харцизьк.

У цивільному житті працював ІТ-спеціалістом (консультантом SAP), брав участь у впровадженні та супроводі систем управління на підприємствах України та Казахстану.

Після 2014 року разом із родиною залишив окуповану територію та у 2017 році переїхав до Ізюма, який згодом став для нього рідним містом. Був активною, життєрадісною людиною, захоплювався туризмом, альпінізмом, водним слаломом, гірськолижним спортом, вирощував виноград і сад.

Ігор пішов доровольцем на фронт в перший день широкомасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну. Воював командиром кулеметного взводу у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Брав участь в обороні Харкова, воював на Куп’янському напрямку на захисті Новоселівки.

1 лютого 2023 року загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Стельмахівка Луганської області внаслідок вибухової травми.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Похований на Алеї Слави 18-го кладовища м. Харків.

У нього залишилися дружина, син і донька. Пам’ять про нього живе в родині, побратимах і всіх, хто його знав.

Світла пам’ять і вічна слава Захиснику України!