ЛОМОВ Олег Романович
04.12.1996 – 12.09.2024

Старший солдат Збройних Сил України.

Олег Ломов народився та виріс у місті Ізюм Харківської області. Навчався в Ізюмському ліцеї №11, де закінчив дев’ять класів. У стінах рідної школи його запам’ятали як скромного, доброго та справедливого юнака, який був надійним товаришем для однокласників. Він брав активну участь у спортивних змаганнях, ніколи не вихвалявся своїми досягненнями, а всі вчинки робив чесно та по совісті.

Найбільше захоплювався математикою, легко опановував точні науки та завжди мав високі результати у навчанні. Учителі згадують Олега як неймовірно світлу, працьовиту й організовану людину, яка виросла у них на очах.

Після закінчення школи навчався в Ізюмському професійному училищі №24, де здобув професію слюсаря. Згодом був призваний на строкову військову службу, яку проходив у селищі Десна. У мирному житті мріяв про майбутнє, кохав і будував плани на життя.

Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Переїхавши до Кропивницького, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у складі 22-ї окремої механізованої бригади, мужньо виконуючи бойові завдання на Донецькому та Курському напрямках. Побратими знали його як відважного, відповідального воїна, вірного військовій присязі та своєму обов’язку перед Батьківщиною.

12 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання старший солдат Олег Ломов разом із евакуаційною групою вирушив на допомогу пораненим побратимам. Близько 19:40 військовослужбовці перестали виходити на зв’язок. Згодом аеророзвідкою поблизу населеного пункту Коренево Курської області було виявлено знищений евакуаційний автомобіль. За характером пошкоджень встановлено, що найімовірніше він був підірваний на протитанковій міні.

Прекрасному, світлому юнакові назавжди залишилося 27 років…

У Олега залишилися мати, брат і сестра, для яких його втрата стала невимовним болем.

Світла пам’ять і вічна слава Захиснику України!