Хвилина мовчання за Героєм

Сьогодні вшановуємо ПЕРЕСУНЬКА Артема Сергійовича

10.12.1984 — 16.04.2022

Артем народився та проживав у місті Ізюм. Навчався у 5-й школі, згодом у ПТУ-61. Любив спорт, особливо футбол. У 2006 році одружився, разом із дружиною виховував двох дітей — Валерію та Івана. Вже після його загибелі народилася третя дитина — донечка Аріна.

Він був душею компанії, надійним другом, люблячим чоловіком і турботливим батьком. Його добре серце та прагнення допомагати іншим привели його до волонтерської діяльності — Артем долучився до благодійної організації «Архангели миру».

У березні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення, Артем евакуював свою родину до безпечних регіонів, але сам залишився, аби допомагати іншим. Разом із побратимами рятував мешканців Ізюма, виводячи їх з окупованого міста через село Співаківка. Багатьом саме завдяки йому вдалося вижити.

 16 квітня 2022 року, під час чергової евакуації мирних жителів, ворог відкрив вогонь по колоні автомобілів. Артем ціною власного життя закрив собою пасажирку, отримавши смертельні поранення.

Тіло Героя друзі-волонтери поховали у селі Співаківка, а після деокупації — перепоховали в рідному Ізюмі.

“Артем був добрим, відважним, чуйним. Любив життя. Завжди допомагав іншим. Турбувався про свою сім’ю.”

Вічна пам’ять і слава Герою!
Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях і в нашій вільній Україні.

За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»