Хвилина мовчання за Героєм

Сьогодні вшановуємо ЛОМОВА Олега Романовича
📅04.12.1996 — 12.09.2024

Олег народився та виріс у місті Ізюм Харківської області. Навчався в Ізюмському ліцеї №11, де закінчив дев’ять класів. Учителі та однокласники пам’ятають його як скромного, доброго й справедливого юнака, надійного товариша, який завжди діяв чесно та по совісті.

Він захоплювався математикою, легко опановував точні науки, мав високі результати у навчанні та брав активну участь у спортивних змаганнях. Після закінчення школи навчався в Ізюмському професійному училищі №24, де здобув професію слюсаря. Згодом проходив строкову військову службу у селищі Десна.

Із перших днів повномасштабного вторгнення Олег став на захист України. Переїхавши до Кропивницького, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у складі 22-ї окремої механізованої бригади, мужньо виконував бойові завдання на Донецькому та Курському напрямках.

Побратими знали Олега як відважного та відповідального воїна, який був вірним військовій присязі, своєму обов’язку та Батьківщині.

🕯 12 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання старший солдат Олег Ломов разом з евакуаційною групою вирушив на допомогу пораненим побратимам. Поблизу населеного пункту Коренево Курської області евакуаційний автомобіль, за характером пошкоджень встановлено, що найімовірніше він був підірваний на протитанковій міні.

Прекрасному, світлому юнакові назавжди залишилося 27 років. У Олега залишилися мати, брат і сестра, для яких його втрата стала невимовним болем.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України!
Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях і в нашій вільній Україні. 🇺🇦

За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»