Ця пам’ятка архітектури 19 сторіччя – віддзеркалення історії становлення освіти жінок на Харківщині, яка почалася ще у 1812 році з відкриттям у Харкові Інституту благородних дівчат та заснуванням приватної жіночої школи.
Ізюмська гімназія була відкрита у 1870 році. Це був неповний середній навчальний заклад з шестирічним (пізніше семирічним) курсом навчання.
Із ростом закладу у 1903 році для гімназії було зведено нову двоповерхову будівлю в стилі еклектики за проєктом Михайла Ловцова. Паркетну підлогу, вікна, двері й деревину для будівництва привезли з колишнього палацу неподалік Ізюма.
Навчання там велося до 1918 року, а з 1920 по 1940 роки в стінах нової будівлі розташовувалося педагогічне училище ім. Івана Франка.
Після Другої світової війни у напівзруйнованому корпусі розміщувався табір для військовополонених, які працювали над відбудовою міста.
А у 1960-х роках у стінах колишньої гімназії відкрили міську поліклініку, яка діяла аж до вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року.
Під час ворожого наступу Ізюм став стратегічним плацдармом для російських окупаційних військ, де вони застосовували тактику «випаленої землі». Внаслідок обстрілів окупантів була пошкоджена і стодвадцятирічна будівля. Частина її вигоріла.
Зведена невдовзі після скасування кріпацтва, вона була місцевим символом просвіти, незалежності та гендерної рівності. А 2022 року це місце поповнило список знищеної та пошкодженої культурної спадщини України та Європи.
Перспективи відбудови пам’ятки ще не відомі.
Проте вже сьогодні можна приєднатися до ініціативи Vodafone Ukraine і Міністерство культури та інформаційної політики України «Збережіть українську культуру», щоб зберегти пам’ять про нашу культурну спадщину, відновити її та привернути увагу до воєнних злочинів росії проти України.
Шукай інтерактивну мапу з описом постраждалих об’єктів у розділі Cultural Patronage на сайті Find&Follow, за можливості долучайтеся до збору коштів на restore.mkip.gov.ua, розповсюджуйте інформацію про проєкт.