Давайте почнемо з герба. Чому ви вирішили поміняти його?
– Нещодавно Верховна Рада перейменувала багато населених пунктів в Україні – насамперед у рамках декомунізації і дерусифікації. Ми вирішили теж бути у цьому тренді й ініціювали заміну нашого герба. Існуючий герб було створено у 1775 році за завданням Військової колегії: серед зображень 35 гербів українських полків є також зображення герба Ізюмського полку – три грона винограду на золотому полі. Цей герб і «пожалувала» місту російська імператриця і гнобителька усього українського Катерина II у вересні 1781 року. От тільки тоді ніхто навіть не намагався розібратися, чому місто називається саме так. Це було нікому непотрібно – Ізюм та й Ізюм. Мабуть, там росте багато винограду. Насправді ж, з виноградом назва міста не пов’язана жодним чином. Швидше за все, вона походить від татарських слів «гузун» – переправа, або «іззун» – довгий, витягнутий. Тобто раніше місто могло бути витягнутим, через що його так і назвали. А може, так спочатку назвали нашу річку – Ізюмець, яка, природно, є доволі витягнутою, а від неї вже й отримало назву поселення на її березі. Як бачите, жодного винограду. Але головне не це – нам просто дуже не хочеться мати нічого спільного з Катериною ІІ. А старий герб – це про неї, а також про російську колонізацію України і зовсім не про українську ідентичність.

Як ви створили новий герб?
– Ми підійшли до цього питання дуже демократично. Насамперед оголосили конкурс на кращий ескіз нового герба, звісно, із залученням геральдистів. Потім вибрали три найкращих роботи, за які мешканці мали голосувати протягом десяти днів. Люди включилися у голосування досить активно. Нашою принциповою позицією було дозволити голосувати за новий герб також внутрішньо переміщеним особам, яких у нас зараз близько 6 тисяч. Голосувати повинні всі, хто має безпосереднє відношення до нашої громади. Усі, хто живуть у нас, кому наша громада не байдужа.
Що вирішили зобразити на новому гербі?
– А що характеризує наше місто? Річка Сіверський Донець, гора Крем’янець та козацька слава. Я думаю, ці речі й мають бути відображені на його гербі. Дехто пропонував зобразити також полуницю, якою у нас росте дуже багато, але я б не сказав, що це якось відбиває саме нашу сутність. Це більше до цікавинок.
Як відбувалося голосування?
– У двох форматах: онлайн на сайті громади та офлайн у ЦНАПі. Ми навіть виділили окрему людину, яка роз’яснює всім відвідувачам, чому це важливо. Також у ЦНАПі ми повісили кілька інформаційних стендів. Люди приходять за якимись послугами й заодно голосують за той чи інший варіант герба. Загалом вже проголосували кількасот людей, що я вважаю чудовим результатом.