У червні 2021 року набув чинності Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Він передбачає поступову відмову від масового використання тонких поліетиленових пакетів.
Спершу такі пакети стали платними, а вже із 1 січня 2023 року їхнє використання у торгівлі, сфері послуг та закладах харчування заборонили навіть у відділах, де продають м’ясо, рибу та крупи «на вагу».
За порушення вимоги закону передбачені штрафи, а саме:
Заборона не стосуватиметься біорозкладних пакетів, але таке пакування обов’язково повинне мати відповідне маркування та відповідати європейським стандартам.
Головною проблемою пластикових тонких і надтонких та оксорозкладних пакетів є їх утилізація. Пакети в основному виготовляють із поліетилену, сполуки, яку отримують у результаті переробки нафти та природного газу, невідновлюваних ресурсів Землі. Тобто масове використання поліетилену негативно впливає на зміну клімату та виснажує енергетичний запас планети.
Окрім цього, використаний поліетилен у довкіллі розкришується на дрібні частинки, які забруднюють воду, ґрунт, а потрапляючи в організм людини можуть спровокувати хвороби, зокрема ендокринної системи.
На відміну від поліетиленового, біорозкладний пластиковий пакет розкладається мікроорганізмами на елементи природного походження та відповідає встановленим національними або гармонізованими європейськими стандартами нормам щодо утилізації відходів.
Заборона використовувати поліетиленові пакети покликана покращити стан довкілля, зменшити кількість побутових відходів, раціоналізувати використання енергоємних ресурсів. Втілення цього задуму супроводжується низкою викликів.
Війна та продовольча криза ускладнили обмеження використання поліетилену. Масові обстріли, пожежі на підприємствах, сміттєзвалищах та пунктах сортування відходів призвели до того, що бізнес має обмежені можливості використовувати біорозкладне пакування, особливо проблема стосується прифронтових територій та областей, де проходять воєнні дії і куди довезти все необхідне дуже складно.
Окрім цього, в країні невирішеним залишається питання сортування сміття та використання вторсировини. Комунальні підприємства, які відповідають за вивіз сміття, часто порушують вимоги щодо його правильного сортування та утилізації, а перевозячи усе сміття в «одній машині» зводять нанівець можливість його наступної переробки. Тому навіть очищений поліетилен, придатний для використання опиняється на загальному смітнику.
Екологічне просвітництво та освіта в Україні розвиваються, але потрібні подальші кроки, для поширення розуміння важливості турботи про довкілля серед громадян, підтримка екологічних ініціатив, зацікавленість держави у розвитку підприємств, що працюють за принципом кругової економіки.