
Аліна Пігарєва живе в місті Ізюм. Цього року вона здобула золоту медаль Ізюмського ліцею №10 та закінчила музичну школу по класу гітари. З початком війни дівчина разом із батьками та старшим братом пішла волонтером. Під час окупації залишалася вдома і доставляла харчі українській армії та мирному населенню Ізюма.
” Аліна Пігарєва – наша гордість. Дівчинка з відзнакою закінчила школу, була однією з активісток міської організації учнівського самоврядування «Нове покоління», прекрасно грає на гітарі і співає. Від початку війни, ще підлітком, підключилася до волонтерської діяльності, взявши приклад зі своєї родини. До війни дівчинка неодноразово побувала в зоні бойових дій і порадувала наших хлопців своїм співом”, – розповідає головний спеціаліст управління освіти Ізюмської міської ради Тетяна Погоріла.

Коли російська армія вже облягала місто, вони частково оселилися в ліцеї де навчалася Аліна.
У нього на стіні були її фотографії з нашими військами.
” Я боялася виходити на вулицю. Окупанти могли мене впізнати, і наслідки могли б бути непередбачуваними. Добре, що все минулося, ”– ділиться пережитим Аліна.
Родина Пігарєвих живе на околиці міста. Неподалік від їхнього обійстя були позиції українських захисників.
– Поки була можливість, ми сімейно передавали їм продукти: і свої, і ті, якими ділилися місцеві підприємці та ізюмчани, які мали зайвину. Невдовзі сутужно з продуктами стало і самим містянам. У нас удома великий город. Тож пакували городину, консервацію і роздавали звичайним людям, особливо мешканцям багатоповерхівок.
Дівчина була однією з перших серед тих, хто роздавав людям «гуманітарку», коли місто звільнили. Світла й Інтернету ще не було, тож вона реєструвала людей, які отримували допомогу, вручну, підсвічуючи собі ліхтариком.

”У нас була можливість виїхати, але поки вона була, ми родиною волонтерили. А коли вже підірвали всі мости, то виїхати вже було ніяк. Рятувались у домашньому підвалі. Вціліли, ” – розповідає Аліна.
Два рази на місяць меценат з Німеччини виділяє кошти на закупівлю фруктів для дітей одного з кварталів Ізюма. Аліна разом із мамою їх закуповують і роздають дітям. Родина також цілеспрямовано допомагає 25-й десантно-штурмовій бригаді.

Сьогодні Аліна стоїть перед вибором, на кого навчатися далі. Дівчина серйозно розмірковує над тим, щоб стати журналістом.